Реклама

Заказать работу

Реклама


Счетчики

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - зайдіть на zakazreferatov.org.ua!

Тема: «1. Класифікація емпіричних соціологічних досліджень. 2. Глибинні інтерв’ю як метод отримання даних у процесі якісного дослідження. Умови і сфери застосування глибинних інтерв’ю. 3. Різновиди невипадкової вибірки. Особливості вибірок цільової, квотної, стихійної» (ID:33455)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Заказ 3969 Соціологія


1. Класифікація емпіричних соціологічних досліджень

2. Глибинні інтерв’ю як метод отримання даних у процесі якісного дослідження. Умови і сфери застосування
глибинних інтерв’ю

3. Різновиди невипадкової вибірки. Особливості вибірок цільової, квотної, стихійної


Зміст






1. КЛАСИФІКАЦІЯ ЕМПІРИЧНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Емпіричне соціологічне дослідження – "система логічно послідовних методологічних, методичних та
організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес" [3; с. 421].

Соціологічні дослідження можуть бути класифіковані за наступними підставами: 1) за метою; 2) за глибиною
аналізу; 3) за методом; 4) за затратами часу і засобів; 5) за способом дослідження об'єкта; 6) за об'єктом
пізнання дійсності; 7) за системою вибору одиниць об'єкта дослідження [3].

1) За метою виокремлюють наступні види емпіричних соціологічних досліджень:

фундаментальні дослідження – спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей
розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства;

прикладні дослідження – націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем;

2) За глибиною аналізу виділяють:

пошукові дослідження – за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання.
Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не
вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчастіше використовують
як попередній етап більш глибокого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо об'єкта
та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо;

описові дослідження – покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Їх проводять
відповідно до повної програми, застосовуючи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді,
коли об'єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, з певними соціальними, професійними і
демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових
досліджень;

аналітичні дослідження – полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у
встановленні причин їх виникнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх.
Підготовка аналітичного соціологічного дослідження потребує значних зусиль, професійної майстерності
дослідника – аналітичних здібностей, вміння інтерпретувати та аналізувати складну соціологічну інформацію,
робити виважені висновки.

3) За методом, застосовуваним у соціологічному дослідженні, виокремлюють опитування і аналіз документів,
соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

4) За затратами часу виділяють довгострокові (терміни проведення – від 3 років і більше), середньострокові
(від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1-2 тижнів до 1-2
місяців).

Зважаючи на тип відносин між замовником і виконавцем, соціологічні дослідження бувають держбюджетними і
госпрозрахунковими. Держбюджетні дослідження виконують на замовлення державних установ, оплачуються ними;
госпрозрахункові – на замовлення окремих підприємств, організацій, фірм, які й оплачують їх виконання.

5) Залежно від способу дослідження об'єкта (у статиці чи динаміці) виділяють разове і повторне соціологічне
дослідження. Разове дослідження інформує про стан об'єкта, його кількісні, якісні характеристики на момент
дослідження, відображає «моментальний зріз» соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єкта, їх напрями
і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою повторних досліджень, які проводять через певні проміжки
часу. Тобто повторні дослідження проводять кілька разів протягом певного часу на підставі єдиної програми та
інструментарію. Серед повторних досліджень виділяють панельні (досліджують зміни одного й того самого об'єкта
упродовж певного часу, при цьому обов'язковим є збереження однакової вибірки), трендові (досліджують зміни
протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфічні
соціальні сукупності – когорти – впродовж певного часу).

6) Щодо об'єкта пізнання дійсності виокремлюють соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості,
сільського господарства, науки, освіти, політики, культури, охорони здоров'я тощо.

7) За системою вибору одиниць об'єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні та
вибіркові. Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному
об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів. У суцільних дослідженнях обстежують усі,
без винятку, одиниці об'єкта. Оскільки вони потребують багато часу, значних людських і матеріальних ресурсів,
їх проводять рідко. З метою прискорення їх і скорочення витрат найчастіше використовують вибіркові
дослідження. Вони обстежують не всі одиниці, що є об'єктом дослідження, а лише їх частину. Мета вибіркового
дослідження – на підставі певної кількості обстежених одиниць об'єкта (кількість і характеристику їх
визначають за допомогою спеціальних правил, математичних прийомів) скласти висновки щодо досліджуваного явища
як цілого.

Своєрідне місце у цій класифікації посідають пілотажні (пробні) соціологічні дослідження, які дають змогу
оцінити якість інструментарію (анкет, опитувальних листів, протоколів спостереження, процедур, аналізу
документів тощо), а також внести необхідні корективи у нього. Наслідки цих досліджень, зафіксовані у робочих
документах, впливають на поліпшення методик, інструкцій щодо відбору та організації збирання вихідних даних.



2. ГЛИБИННІ ІНТЕРВ’Ю ЯК МЕТОД ОТРИМАННЯ ДАНИХ У ПРОЦЕСІ ЯКІСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.



УМОВИ І СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ГЛИБИННИХ ІНТЕРВ’Ю


Глибинне інтерв'ю являється видом соціологічного інтерв’ю.

Соціологічне інтерв'ю – "метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній
соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом (бесіді) з метою одержання даних, які
цікавлять дослідника" [7; с. 365].

Глибинне соціологічне інтерв'ю – "метод якісного дослідження, котре проводиться у вигляді бесіди, що
готується за заздалегідь визначеним планом, з урахуванням всього спектру оцінок, значень, обставин, які
зв'язуються у респондента з явищем, що вивчається, оскільки передбачається аналіз переживань людей з приводу
тих або інших явищ, подій, учасниками яких вони були" [4; с. 288].

Виходячи з даного визначення, глибинне соціологічне інтерв'ю можна уявити собі як бесіду двох людей:
дослідника і респондента, в ході якої відповідно до наперед розробленого плану задаються питання на тему, що
цікавить дослідника, а відповіді респондента, а також його доповнення, уточнення, коментарі і стрічні
питання фіксуються тим або іншим способом, найчастіше – за допомогою диктофона або на аудіоплівку, на основі
якої потім пишеться аналітичний звіт.

Глибинне інтерв'ю дозволяє одержати набагато глибшу і докладнішу ін формацію, ніж стандартне анкетування.
Також, глибинне інтерв’ю відрізняється від такого виду соціологічного опитування, як стандартизоване інтерв’ю.
Різниця полягає в тому, що при стандартизованому інтерв’ю бесіда проходить не тільки за заздалегідь
розробленому плані, а також – і за заздалегідь підготовленими питаннями, зміна і відхід від яких не
припускається. При глибинному інтерв’ю, навпаки, – можлива зміна деяких питань (або форми їх постановки) в
залежності від психологічної ситуації спілкування, винаходу більш продуктивних напрямів бесіди.